Гірчак зміїний, ракові шийки, змійовик

Багаторічна рослина, заввишки 30—100 см, з товстим кореневищем, червоподібним або вигнутим у вигляді ракової шийки, зовні чорно-коричневе, есере дині рожеве (у свіжому вигляді). Прикореневі і нижні стеблові листки з довгими крилатими черешками, великі, тупі або гострі; верхні — лінійні, сидячі, зісподу сіро-зелені з короткими волосками або голі, злегка хвилясто-виїмчасті. Квітки рожеві, іноді білі, зібрані в циліндрич­ний, тупий, густий, пізніше волосистий колос. Росте найчастіше на торфовому грунті. Поши­рений повсюдно.

Збирають кореневища рано навесні, орієнтуючись по відмерлому листі, частіше, однак, восени, зрізаючи корені та відмерлі, гнилі, старі частини кореневи­ща. Листя та верхівки квітучих пагонів — під час квітуання.

Кореневища гірчака (ракові шийки) використовують­ся як в’яжучий засіб при лікуванні рай, кровотеч, при деяких хворобах шкіри, сечового міхура, при поносах. Внутрішньо. Порошок кореневища гірчака по 1,0 г на прийом в облатках. З рази на день при літніх поносах та дизентерії з дуже частими позивами.

З відвару рако­вих шийок і коренебульбочок зозулинців роблять після випорожнення невеликі клізми. При каме­нях жовчного і сечового міхура дають відвар з 20,0 г подрібнених ракових шийок на 1 л води — 1—1,5 склян­ки за день. Варять на слабкому вогні 20 хвилин. Перед прийманням збовтують.

Дотримуються дієти (без м’яса, сала, риби, яєць, обмаль солі, без алкоголю). Кладуть грілку на хворі місця. Дотримуються постільного ре­жиму. При каменях жовчного міхура п’ють по 2—3 сто­лові ложки соку з чорної редьки. Такий же відвар і в та­ких же дозах приймають і при запаленні слизових обо­лонок під час катару кишок, ознакою якого часто є сильно смердючий слиз у калових масах.

При кровотечах внутрішніх органів (виразка шлунка, кишок) приймають через кожні 2 години по 1 столовій ложці відвар з 5,0 г порошку ракових шийок і чайної ложки льону на 200,0 г води.

Тепер (не без впливу порад лікарів) роблять не відвар, а настій (щоб менше випадав в’яжучий компонент — таніни). Всипають у термос 1 повну столову ложку по­дрібнених кореневищ, настоюють години 2—3, на 1/2 склянки окропу, відціджують і приймають протягом дня по півсклянки перед їжею тричі на день.

Зовнішньо. З відвару ракових шийок роблять при­мочки (15—20,0 г на півлітра води) на застарілі рани і на зовнішні виразки та екзематозні ураження шкіри. Ним же полощуть рот при стоматитах та гінгівітах. | ракових шийок, у суміші з іншими рослинами, роблять відвар для іригацій і промивання вагіни при білях: 2 повні столові ложки подрібнених на 1 л води.

Для цього ж вживають таку суміш: дрібно порізаних Ракових шийок — 20,0 г, трави грициків — 10,0 г, листя омели —15,0 г, дубової кори – 10,0 г, суцвіть піскового цмину — 6,0 г, трави гір­чака водяного — 10,0 і квітів деревію — 5,0 г. Змішують, беруть 10 ложок цієї суміші, заливають 2 л води і варять на малому вогні півгодини. Цим теплим відваром (відціджують і доливають перевареної води) підмиваються або роблять глибокі спринцювання (не частіше 1 раз на тиждень).

Сухі, порізані корені гірчака зберігають у щільно за­критих коробках. Строк зберігання кореневища — до 6 років, трави і листя — 3 роки.