Тополя чорна. осокір

Тополя чорна(Populus nigra;осокір;тополь чёрный) - високе (25—30 м заввишки) листо­падне дводомне дерево родини вербових. Має розлогу крону й циліндричний стовбур, укритий ясно- й сіро-попелястою корою; в нижній частині стовбура, особ­ливо у старих дерев, кора майже чорна, гиликотріщинувата. Бруньки голі, клейкі. Листки чер­гові, на довгих голих сплюснутих черешках, яйцевидно-трикутні або майже ромбічні, при основі від ширококлиновидних до майже прямообрізаних,   на верхівці ви­тягнуті в довгий гострячок, по краю залозисто-пилчасті, з обох боків голі, знизу — ясні. Квітки одностатеві, в пониклих сереж­ках; пиляки пурпурові; приймоч­ки жовті, дволопатеві, відігнуті. Плід — коробочка. Цвіте у берез­ні — квітні, до появи листя.

Поширення. Тополя чорна росте по всій території України, крім Карпат, по долинах і берегах річок, у заплавах, по берегах ста­риць і озер, нерідко утворюючи чисті лісостани. Часто її культи­вують як декоративну й фітомеліоративну рослину.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують листкові бруньки тополі (Gemmae populi), які заготовляють в період цвітіння дерев, відламуючи їх від гілок, зрізаних секаторами або пилками під час рубок догляду. Зібрані бруньки сушать у затінку на протязі або в теплому про­вітрюваному приміщенні, розкла­даючи їх тонким (2—3 см завтов­шки) шаром на тканині чи папері й час від часу перемішуючи. Су­хих бруньок виходить 20%. Го­тову сировину зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщен­нях.

Хімічний склад. Бруньки тополі чорної містять фенолглюкозиди саліцин і популін; флавоноїди (8,05%) апігенін, галангін і генк­ванін, 3-метиловий ефір галангіну, ізальпінін, кверцетин, кемпферол, 3-метиловий ефір кемпферолу, піностробін, піноцембрин, рамно­цитрин,   рамнетин, ізорамнетин, рамназин, хризин і тектохризин; органічні кислоти: бензойну, ко­ричну, галову, кавову, ферулову і яблучну; до 0,7% ефірної олії, у складі якої є гумулен, а-каріофілен, цинеол і неідентифіковані сесквітерпеноїди; вітамін С, жир­ну олію та інші сполуки.

Фармакологічні властивості і ви­користання тополі чорної. Препарати тополі ма­ють діуретичні, антисептичні й по­тогінні властивості. Найчастіше їх використовують при захворюван­нях нирок, циститах, нетриманні сечі, болісному сечовипусканні, особливо при вагітності й після операцій, та при гіпертрофії про­стати. Крім того, продукти тополі використовують при неврозах, різ­них видах невралгії, артритних захворюваннях, геморої, атонії кишечника, діареї, простудних за­хворюваннях, грипі, збудженні статевих органів (сперматореї) та як засіб, що регулює менструа­ції. Як антисептичний і такий, що сприяє розрідженню харкотин­ня, засіб тополю використовують для лікування гострих запальних процесів дихальних шляхів та хро­нічного бронхіту з гнійним мокро­тинням. Важливо підкреслити, що продукти тополі навіть при три­валому вживанні не виявляють побічного впливу на організм. При зовнішньому застосуванні продукти тополі виявляють про­тизапальну, антимікробну, крово­спинну й легку анестезуючу дію. Зважаючи на це, продукти з то­полиних бруньок (мазь, настій на олії, рідше — настойку) викори­стовують для лікування ран, ви­разок, опіків, порізів, забитих місць і геморою, як засіб проти випадання волосся, при свербежі шкіри й дерматиті, для розтиран­ня при подагрі й ревматизмі. На­стойка, крім того, вважається доб­рим засобом для лікування трихо­монадного кольпіту.

Лікарські форми і застосуваннятополі чорної.

Внутрішньо — 2 чайні ложки подріб­неної сировини настоюють 15 хвилин на 1—2 склянках окропу, проціджують і одержаний настій випивають за день за 3—4 прийоми;

настойку з бруньок (1—2 чайні ложки подрібненої сиро­вини на 100 мл горілки, настояти 7 днів) по 20 крапель 3 рази на день.

Зовнішньо — сидячі ванни з настою (3 столові ложки подрібнених бруньок кип'ятять 5 хвилин у 4 склянках води, настоюють 4 години, проціджують і до­дають до ванни) при геморої: мазь (1 частина порошку бруньок на 4 части­ни мазевої основи);

настій на олії (1 частина подрібненої сировини на 5 частин олії, кип'ятити 30 хвилин, на­стояти 15 днів, процідити) або настой­ку (готують, як у попередньому про­писі) для змащування чи розтирання уражених ділянок тіла;

комбіновану настойку з рівних частин бруньок то­полі чорної і берези бородавчастої (готують на горілці у співвідношенні 1:10) для змащування ділянок шкіри, уражених мікозом.